Розповідь учасників експедиції - Андрія, UT3WX та Руслана, UW5SW.
4 липня о 15:45 потягом зі Львова вирушив в омріяну подорож до Говерли. Разом зі мною були й мої вихованці з легкої атлетики.
Приємним сюрпризом для мене стало те, що у нашому вагоні опинилися давні друзі - Руслан UW5SW та Богдан UR5SMS, які повертались зі Львова до Івано-Франківська! Зі свого боку я запросив їх приєднатись до експедиції та розповів, що планую працювати з заповідника URFF-0039 спеціальним позивним EN0WFF. Знаючи Руслана, з яким перебував в різних походах, питання стояло тільки коли. Після розмови на пероні Івано-Франківського вокзалу я вже не сумнівався, що хлопці приєднаються до нас.
Зігрівала думка, що, у разі виникнення проблем з апаратурою, або, якщо я щось забув, то зможу повідомити про це хлопцям щоб довезли.
Оскільки на більшості території Чорногірського хребта Карпат мобільний зв'язок відсутній, наперед домовились про зв'язок на частоті 432,500 МГц.
З власного досвіду хочу сказати, що діапазон 70 см як найкраще підходить для локального зв'язку в горах, в умовах відсутності прямої видимості. У нас було 3 радіостанції типу Baofeng (Voyager) UV-5R, які в гірському ефірі без радіозавад працювали відмінно. З вершини Говерли на 70 см вдалось провести зв'язок через репітер Львова (ODX майже 200 км). Зв'язок через Івано-Франківський репітер був постійним.
Зарядка ЧМ радіостанцій і мобільних телефонів (які слугували також фотоапаратами) відбувалась від акумулятора, ємістю 9 А/г, який в свою чергу заряджався від 2 сонячних батарей, потужністю по 10 Вт кожна.
Приблизно о 23:30 таксі з Ворохти підвезло нашу групу до підніжжя Говерли – на турбазу Заросляк. Одягнувши ліхтарики і наплічники, по GPS розпочали нічне сходження до запланованого місця нашої ночівлі.
Розставили намети, розвели багаття, запарили чай. Температура була +6,3 градуси – шалений контраст із звичною міською спекою! У наступні дні, коли ночували на озері Несамовитому, нічна температура опускалась ще нижче, до +3оС. Вдень максимальний показник складав +10...+12. Незважаючи на середину літа, майже весь похід довелось перебувати у зимовому одязі. Воно і не дивно, де-не-де на північних схилах ще лежав сніг, товщиною метр.
Вранці першого дня розкинув по деревах антену (шнурок біля 40 метрів), а противагу по траві. Влаштував, так би мовити, шек.
Чи то проходження не було, чи місцерозташування невдале, але в перші години роботи думка була саме такою. Відповідали дуже мляво, станцій мало, та й перепитують часто. Гукаючи в «пусту», трохи підсадив акумулятор. Як виявилось, просто треба було набратися терпіння і почекати на вечірнє проходження.
Протягом дня здійснив сходження на вершину Говерли. Сприяла погода і вдались гарні зв'язки на УКХ ЧМ.
На дальньому фоні г. Петрос (2020,2 м):
Ближче до вечора сів за ключ. На 40 м ефір був наповнений станціями та сильними грозовими розрядами. Увімкнув атенюатор. Станції йшли з рівнем S9+.
Став на CQ. Робота пішла зовсім з іншим настроєм, коли в лозі одне за одним почали з'являтись QSO, в середньому по два за хвилину. Відразу відчувалось, коли хтось "кидав" спот. Скрутив ручку PWR до 5-7 Вт. Цієї потужності виявилося достатньо для нормальної роботи, що й визначило подальшу тактику з метою економії акумулятора.
Вже на 19:32 Z в лозі було 70 QSO.
Зранку наступного дня погода різко змінилась. Сильний вітер нагнав дощові хмари. Прогноз вказував на грозові опади в другій половині дня. Незважаючи на це, вирішив здійснити ще одне сходження на Говерлу. Майже відразу опинився в щільних хмарах.
На вершині був сильний вітер і дуже холодно. Важко дивитись на туристів, в першу чергу на дітей, у шортах і футболці.
Сховавшись нижче, де не так задувало, провів зв'язок на 432,500 з Русланом і Богданом. Вони уже в Ворохті, шукають транспорт до Заросляка.
Холод змусив повернутись в табір, гарячий чай відновив сили.
Періодично йшов дощ. Гриміло десь в стороні. Якраз до обіднього столу і гарячої зупи хлопці дістались нашого табору.
Після обіду обговорили плани на похід. Руслан з Богданом планували в перший день піднятись на вершину Говерли та повернутись до вечора у табір, а зранку разом з групою перейти до озера Несамовитого через Заросляк. Але у погоди був свій план. Зі сторони Закарпаття, з-за хребта насувався дощовий фронт. Вершину Говерли закувала чорна хмара. Вирішили сходження перенести на наступний день, якщо дозволить погода. Але, у цьому випадку, доведеться нести на собі всі речі і до Несамовитого йти хребтом. Нічого, ще цікавіше!
Про вірність прийнятого рішення переконались згодом, коли гроза все ж "перемахнула" через хребет, сусідня вершина заховалась за стіною рясного карпатського дощу, схилами покотився грім.
UR5SMS проводить зв'язок з UR5SFP через репітер.
На задньому плані вершина г. Говерла повністю знаходиться в хмарі.
Підходила вечірня година роботи в ефірі. Погода заставила перенести шек в намет. Богдан UR5SMS, долаючи зливу з градом, мужньо намагався приготувати шашлик. На жаль не маю фото, щоб передати ту атмосферу. Град лягав шарами на траву, видовище нагадувало сніговий килим. В сутінках невеличка імпровізована парасолька з целофану захищала вогонь, давала нам простір для відпочинку біля багаття. Шашлик вийшов відмінним!
В той самий час, в наметі-шеку, Руслан UW5SW, працюючи QRP, "розгрібав" Pile Up на 40 м СW. Злива підтопила, наспіх поставлений, не обкопаний намет. Вода прибувала все більше і більше. Трансівер і лог опинились на маленькому острівці каремату. В такт з сигналом на саморобному тюнері спалахує "неонка" - на антені висока напруга. Самі ж сидимо у воді.
Бачу, як у Руслана палають очі від запальної роботи, але на акумуляторі 10,8 Вольт. Нажаль потрібно переривати роботу. За 15 хв. в журналі 30 QSO - як в тесті, не зважаючи на 3-5 Вт на виході й примітивну антену! Ховаємо RIG в сухе місце й пора до шашлика, який в екстремальних умовах вдало приготував Богдан!
Незабаром дощ припинився, й ніч пройшла без пригод.
Ранок наступного дня, на Івана Купала, видався сонячним. Згортаємо табір. Наша група розділюється: Руслан з Богданом вирушають на підкорення Говерли, далі у них перехід по хребті до озера Несамовитого, яке знаходиться на висоті 1752 м над рівнем моря. Я ж з групою прямую до місця зустрічі легшим шляхом, через Заросляк.
Погода була без дощу, змінна хмарність, тому хлопці подолали перший етап відносно швидко. Після короткої фотосесії на найвищій вершині України, взялись за проведення зв'язків на УКХ ЧМ. На загальний виклик відразу відгукнулись Ярослав, UR5SBD, з Косівщини та Володимир, US0YA з Чернівців. Після обміну вітаннями, перейшли на репітерні канали.
З вершини Говерли відкривається маса репітерів, як у діапазоні 2 м, так і на 70 см. На загальний виклик, на одному з румунських ретранслятрів, вдалось поспілкуватись з Liviu, YO8RZK. Загальний виклик на інших ретрансляторах нових зв'язків не додав. Найдальший репітер, який вдалось відкрити у діапазоні 2 м був у Швейцарії. І все це на штатну "резинку" (антену)!
Радіомовний FM діапазон повністю "забитий" Франківськими, Чернівецькими, Закарпатськими, Румунськими станціями. На шкалі приймача Degen немає вільного місця. КХ ефір непривично чистий і прозорий.
Перепочивши, продовжили перехід. Попереду ще близько 7 км через 5 вершин.
Подолавши за 2,5 години шлях, хлопці роблять "контрольне" фото на березі унікального озера.
У табір Руслан з Богданом прийшли близько 18:00. Я ж з групою дістався запланованого місця близько обіду...
Позиція була вибрана не на самому озері, а на останньому кордоні лісу, де можна було "закинути" антену.
Першим ділом ставлю акумулятор на зарядку, але сонце почало ховатись за щільними хмарами. Добре зарядити акумулятор не вдалося. Сонячна погода видалась тільки на наступний день.
Повечерявши, вирішуємо не пропустити вечірнє проходження, виходимо в ефір на діапазоні 40 м. Підзаряджений залишками сонячного проміння акумулятор дозволяє працювати CW, потужністю до 5 Вт.
Стемніло. Температура повітря опустилась до 3 градусів. Завершуємо роботу, йдемо відпочивати, на ранок багато планів.
Ще минулого вечора, під час дощу з градом, Богдан розповідав, про деякі туристичні хитрощі, підглянуті в Інтернеті, й виношував ідею зігріти намет розігрітим на багатті каменем. Хоч точної технології такого "ноу-хау" він не пам'ятав, все ж низька температура змусила провести такий експеримент.
У наметі місця виявилось достатньо. На підлогу хлопці поставили один камінь, щоб її не пропалити, зверху на нього ще один, добре нагрітий на багатті. Через 5-10 хв., підсушене повітря різко підняло "зону комфорту". Інфрачервоне проміння від каменю добре проникало крізь одяг. Наступної ночі грілись аналогічно.
Зранку наша група вирушила на г. Піп Іван (2028м), Щоб полегшити нам перехід, Руслан залишився в таборі з речами.
Цей далекий шлях забрав цілий день і всі сили. Дорога в дві сторони становила більше 30 км. Гірська стежка вилась по Чорногірському хребті на висоті 2000 м, відкрита всім вітрам.
На вершині нас зустрічає стара обсерваторія. Приємний той факт, що тут ведуться реставраційні роботи.
Не втрачаючи час, Руслан проводить досить багато QSO в ефірі, слідкує за сонячними батареями, заряджає акумулятор. На прямому сонячному промінні, струм заряду доходить до 1,5 А!
Цього дня вечір видався найтеплішим зі усіх (+9 градусів), тихий і без вітру. Небо рясно вкрито зорями. Подекуди пролітають поодинокі метеори. Після вечері, вдосталь змогли попрацювати в ефірі на 40 і 80м. Завдяки сонячному дню акумулятор вдалось достатньо зарядити.
Зранку останнього дня експедиції погода почала змінюватись. Ще світило сонце, але десь близько гриміло. Руслан проводить радіозв'язки на діапазоні 80 м в SSB з одноклубниками - Василем, UR5SL з Долини та Петром, UR5SGG з Галича. Не зважаючи на QRP потужність, отримуємо рапорт 59+. Їх також чути відмінно. Петро переходить на 2 Вт, приймаємо з рівнем S9. Слухаючи ранкові розмови аматорів, стає зрозуміло, що навкруги опади і поспіхом треба скручувати всі дроти. Завершуємо експедицію.
За час походу було все - і дощ, і сонце, грім і град, гірські стежки, незабутні краєвиди, тепло і дим багаття, каша з казанка, дружнє спілкування. Такою є ціна кожного QSO, ціна задоволення від експедиції.
Робота в гірських умовах дала можливість виявити всі переваги й недоліки обладнання, отримати величезне задоволення від найчистішого ефіру, по-іншому подивитись на малу потужність передавача, перевірити на що вона здатна. Попереду обмірковування результатів роботи, багато вдосконалень - наступний крок в еволюції наших радіоекспедицій.
За 5 днів спеціальним позивним EN0WFF проведено 237 QSO:
CW 189 QSO;
SSB 47 QSO;
FM 1 QSO;
80m 53 QSO;
40m 175 QSO;
20m 7 QSO;
70sm 1 QSO;
Дуже вдячний всім, хто слідкував і допомагав нашій роботі.
73 & 44!
de UT3WX Andy & UW5SW
Сервер радіоаматорів Прикарпаття © 2009-2019