Направлені антени дозволяють більш ефективно використовувати потужність передавача, сконцентрувавши в потрібному напрямку енергію випромінювання, і отримати на прийомі більш високу напруженість поля радіохвиль. Для досягнення цього, антени передавача та приймача повинні встановлюватися так, щоб максимуми їхніх діаграм направленості у горизонтальній площині (при горизонтальній поляризації) були спрямовані вздовж лінії радіозв'язку назустріч один одному. Щоб правильно орієнтувати антену, необхідно знати точний азимут на пункт, з яким встановлюється зв'язок, а також напрямок меридіана, що проходить через цей пункт. Його можна визначити за допомогою компаса, стрілка якого вказує не на географічний полюс, а на магнітний.
Кут між напрямком північного кінця стрілки компаса та географічним меридіаном називають магнітним схиленням (магнітне схиилення (також схилення магнітної стрілки) — кут між магнітним і географічним меридіанами в обраному місці земної поверхні. Це явище викликане тим, що магнітні полюси Землі не збігаються з географічними - прим.ред). Його значення є різним у різних точках земної кулі як за величиною, так і за знаком. Щоб отримати напрямок географічного меридіана, потрібно ввести поправку у показ компаса на величину магнітного схилення у даному місці. Це можна зробити за допомогою карти магнітного схилення, на якій проведені лінії, що з'єднують місця з однаковим схиленням. По цій карті можна дізнатися величину та знак схилення у даному пункті. (На території Західної України величина магнітного схилення становить в середньому 7°, за винятком магнітних аномалій, де цей показник зазвичай вищий. Для точного визначення велечини схилення, див. посилання в кінці статті - прим.ред.)
Для визначення напрямку на географічний полюс, північний кінець магнітної стрілки необхідно встановити на поділку шкали компаса, яка дорівнює величині схилення, враховуючи знак схилення (східне - знак "+", західне - знак "-"), або додати величину схилення до 360°. Нуль шкали компаса у цьому випадку вкаже напрям географічного меридіана, а поділка на його шкалі, що дорівнює азимуту, покаже необхідний напрямок для орієнтування антени.
Напрямок меридіана можна визначати й іншими способами, наприклад вночі за Полярною Зіркою, а вдень - за Сонцем. Полярна Зірка є найяскравішою зіркою сузір'я Малої Ведмедиці, вона розташована на кінці «ручки» ковша, на відстані близько 1° від Північного полюсу, що дозволяє використовувати її для визначення напрямку меридіана. Робиться це за допомогою двох відвісів (нитки з вантажем на кінці), один з яких, у будь-який спосіб, закріплюють нерухомо і відзначають точку, якої він торкається. Тримаючи в руці другий відвіс, розташовують його і своє око так, щоб нитки обох відвісів злилися в одну лінію і заступили Полярну Зірку. У цьому положенні роблять другу позначку в місці торкання другого відвісу. Через обидві позначки проводять пряму лінію, яка вказує напрямок меридіана. Помилка, обумовлена розбіжністю положення Полярної Зірки з полюсом світу, може досягати 2° на широті 60°, а на більш високих широтах - більшої величини.
Для визначення напрямку меридіана вдень за Сонцем, у місці установки антени забивають стрижень у вертикальному положенні. За дві-три години до полудня відзначають точку положення кінця тіні стрижня і проводять через неї коло з центром у його основі. Після полудня відзначають точку, в якій кінець тіні стрижня знову торкнеться кола, потім обидві точки з'єднують прямою лінією і ділять їх навпіл. Лінія, що з'єднує основу стрижня з серединою прямої, проведеної між двома відмітками кінця тіні стрижня, вказує напрямок меридіана.
Описані способи знаходження напрямку меридіана мають ряд переваг та недоліків. Спосіб знаходження по компасу найшвидший, не залежить від часу доби та стану погоди і досить точний, якщо поблизу цього місця немає великих мас заліза та проводів ліній електропередачі, які впливають на відхилення стрілки компаса. Способи знаходження напрямку меридіана за допомогою Полярної Зірки і Сонця досить прості і можуть бути здійснені примітивними засобами, які завжди є під руками у радіоаматора. Але, ними можна користуватися тільки в ясну погоду та у певний час доби.
Після визначення напрямку меридіана можна встановлювати антену на потрібний азимут. Але орієнтація антени на точно заданий пункт дає не завжди найкращий результат. Якщо антена встановлена на пересіченій місцевості або поблизу неї знаходяться різні будівлі, електролінії і т. д., напрямок радіохвиль, внаслідок відбиття, може змінитися. Тому, остаточне орієнтування антени уточнюють під час зв'язку з кореспондентом за визначенням найкращої якості зв'язку. (Вказаними способами можна калібрувати вказівник кута повороту антени на пульті керування поворотним пристроєм - прим.ред.)
За матеріалами журналу "Радио" №9 1957р.
Визначити магнітне схилення за координатами:
https://www.magnetic-declination.com